На базі цієї лісозаготівельної дільниці у лютому 1952 року і було створено Станіславський військовий лісгосп , керівником якого призначений Прокопцев Іван Михайлович . З свого фонду обласне управління лісового господарства передало військовикам 12,851 гектар земель та лісових масивів, а керівництво округу довело новому господарському підприємству завдання : у найближчі роки реконструювати понищені у роки другої світової війни насадження , на невжитих та рекультивованих землях створити нові та заготовляти деревину для переробних підприємств галузі.

Для цього в лісгоспі було створено Грабівську , Майданську та Посічську лісогосподарські дільниці ( в майбутньому – лісництва ) , угіддя розділено на 22 обходи , закладено мережу розсадників площею близько п»яти гектарів . Це дало змогу оптимізувати роботу заготівельних бригад , налагодити охорону угідь , а вирубки заліснювати саджаннями основних лісоутворюючих порід дерев : ялини європейської , бука лісового , дуба звичайного , у той же час до одного року скоротити заліснення вирубок . У кожному лісництві військові лісівники робили це на площі близько ста гектарів , на у півтора рази більшій площі щороку здійснювали комплекс рубок , пов»язаних із веденням лісового господарства , завдяки чому впродовж півтора років на дві третини оновили військові ліси , а нові за цей час ( понад 3,1 тисячі гектарів ) заклали на новій типологічній основі.

З перейменуванням у 1968 році Станіславського військового лісгоспу на Івано – Франківський , помітного оновлення зазнала тут і лісова справа . Окрім звичних , як для лісівників , вирощування насаджень , догляду за ними , заготівлі деревини , вони беруться й за відновлення мисливської галузі . В лісах поблизу с. Лесівка Богородчанського , с. Завій Калуського районів військовики облаштовують вольєри , де вирощують , а відтак відпускають в угіддя косуль , оленів благородних та диких кабанів . Кожне лісництво отримує завдання по заготівлі опеньок , грибів , ягід , дикоростучих трав , які згодом відправляли до переробних цехів , каса лісгоспу поповнювалась новими грошовими надходженнями, а ті кошти військовики знову ж направляли на створення нових лісів .